Теми тижня
ФІЛОСОФІЯ
ПОСТІЙНА АУДИТОРІЯ Т.В. ЯРМАК для лекцій та практичних занять https://zoom.us/j/2906927603?pwd=VTFHRjdRaE1zSm1sMkhqVHdBQ0pBdz09
Тиждень 1 (4-9 вересня)
ТЕМА1.ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІМета: сприяння засвоєнню навчального матеріалу з філософії , допомога у формуванні навичок самостійного творчого мислення, оволодіння основами філософії як світоглядно-теоретичного знання про природне та соціальне буття світу в цілому відношення людини до себе й до світу, розуміння філософії як джерела вічних питань, невіддільних від сутності людини: хто така людина і яке її становище та призначення у світі; скінченний чи нескінченний світ; що є причиною існування сутністю та першоосновою світу; у чому полягає сенс людського буття; що таке щастя свобода тощо.
Тиждень 2 (11-15 вересня)
ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ Лекція дає змогу пізнати найважливіші міфологічні уявлення Стародавнього світу –карми нірвани реінкарнації кастового поділу.порівняти східні та західні культурні традиції розкрити основні принципи конфуціанства та їх практичне значення.Пізнати структуру Вед-міфологічно-ритуальних збірників-та їх роль для виникнення іформування філософських шкіл. а також історію та суть виникнення буддизму зрозуміти зміст чотирьох благородних істин.Виявити своєрідність культурногоу розвитку Древнього Сходу та його відмінність від Західної культури.
Тиждень 3 (18-23 вересня)
ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Ознайомлення студента з конкретним историчним простором адже античнисть позначае час виникнення и формування европейськои цивилизации У период античности був реализований фундамент не лише європейської філософії але й європейської культури загалом. Лекція дає уявлення про ранні давньогрецькі школи та їх мислителів яки прагнули знайти пояснення Космосу за допомогою спостереження и логічного міркування.
Антична філософія- це філософія доброчинності- допоможе студентам зрозуміти, що таке доброчинне життя за Сократом, у якого діалектика як метод пізнання набуває форми мистецтва управляти діалогом, стикати протилежні точки зору через вміння правильно ставити питання
Тема 4
ТЕМА 4. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Християнське світорозуміння має низку особливих рис які повинен знати студент. По-перше це теоцентризм - ідея єдиного Бога проголошення Бога вищою реальністю яка визначає і творить все суще. По-друге у христианському світогляді утверджується ідея творіння з ніщо так званий крає центризм .Бог творить абсолютно вільно творить з небуття а не породжує світ і не виготовляє його з першоматерії. По-.третє теоцентризм світогляду доповнюється християнським антропоцентризмом- уявленням про людину як центр створення світу як вінець творіння. Якщо для космоцентризму античності людина є частиною Всесвіту мікрокосмос в якому відображається макрокосм то християнство відводить людині центральну роль у божественному плані творіння Людина є центром і володарем природного світу метою творіння.На відміну від всього створеного людина- богоподібна істота свідченням чого є наявність у ній розуму і волі.
Тема 5
Тема 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ Тема 6
ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУВивчення даної теми сприяє вихованню дбайливого ставлення до філософської спадщини людства, потреби звертатися до філософської думки минулого для формування нового світогляду, де світ розглядається людиною як об'єкт, на який спрямовується людська активність, а саме людина-як суб'єкт, тобто вихідний автономний пункт такої активності. Знати, що головне своє призначення філософія Нового часу вбачає в розробці та обгрунтуванні методів наукового пізнання.
Тема 7
ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ Метою вивчення теми є освоєння студентами ідейного змісту та значення німецької класичної філософії, де визначними ідеями залишилися уявлення про розумність людського існування, ідея історичного прогресу, віра у самогутність науки. Розуміти, що німецька класична філософія змінила традиційні принципи в онтології – від природи до історії культури; в гносеології – протистояння емпірізму і раціоналізму, детермінізму і свободі волі; в філофській антропології – суб’єкт постає як творча діяльність (Кант), як дух, що перебуває в історичному розвитку (Гегель), як людство, яке здійснює історичний поступ на основі практичної діяльності (Маркс). Знати що одним з найважливіших досягнень німецької класичної філософії є теоретична розробка діалектики – як вчення про розвиток та метод пізнання.
Тема 8
ТЕМА 8. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ В ході вивчення теми планується розглянути основні напрями становлення і розвитку української філософської думки, теоретичні і методологічні основи вітчизняної філософії, що дасть можливість студентам зрозуміти її як духовний процес, який проходить в сфері культури України та людства, як невід’ємну частину суспільного і політичного життя. Ознайомитись з творчим життям і філософськими поглядами нашого співвітчизника Г.С. Сковороди та показати значимість його філософії для сьогодення.
Тема 9
Тема 9. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ XIX-XX СТ.
Студенти повинні навчитися аналізувати погляди та концепції сучасних філософів, бути здатними до аналізу основних світоглядних позицій неокласичної філософії XIX-XX ст.: позитивізму, прагматизму, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, філософії життя, психоаналітичній філософії, критикувати хибні судження, виявляти і аналізувати суперечності, бачити життя в постійній зміні і розвитку.Тема 10
Тема 10. ПРОБЛЕМА БУТТЯ В ФІЛОСОФІЇ
Тема 11
Тема 11. ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ СВІДОМОСТІ
Визначити категорію свідомості з точки зору філософії. Проаналізувати походження свідомості, її соціальну практичну суть, основні властивості та структуру. Знати основні концепції свідомості та структуру суспільної свідомості, вміти відрізняти індивідуальну та суспільну свідомість.Тема 12
Тема 12. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ В ФІЛОСОФІЇ (ГНОСЕОЛОГІЯ) Мета: Визначити теорію пізнання (гносеологію) як філософське вчення про пізнавальну здатність людини, про природу знання, про можливості досягнення істиного знання, умови і критерії його достовірності. Пояснити особливості взаємодії чуттєвого та раціонального в пізнанні. З'ясувати поняття знання в різних культурно-історичних і філософських системах, взаємозв'язок пізнання та практики. Визначити багатоаспектність філософського поняття істини. Пояснити своє розуміння тлумачення істини як процесу.
Тема 15
Тема 13. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ
Студенти матимуть змогу ознайомитись з поняттям науки як складного багатогранного феномену. Вивчити наукове пізнання, його специфіку й побудову.
Показати динаміку наукового пізнання (класична, неокласична і посткласична наука) та роль і місце науки в сучасному світі. Розглянути емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження, їх методи, а також структуру наукової теорії.Тема 14
Тема 14. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ
В ході вивчення теми студенти повинні дати відповідь на питання "Що таке людина?". Визначити зміст марксиського,екзистенційного і філософсько-антропологічного підходу до людини та порівняти їх. Назвати основні концепції антропосоціогенезу. Пояснити діалектичний взаємозв'язок природного, біологічного та соціального в людині. Показати відмінність у поняттях "людина","індивід","індивідуальність","особистість".Тема 15
Те6ма 15. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Розкрити філософське поняття суспільства, його суть та історичне виникнення, а також основні типи моделі та концепції суспільного розвитку. Вміти визначити основні чинники суспільного розвитку, його структуру та функції. Охарактерізувати основні сфери суспільства та їх значення для сучасного розвитку людської історії.
Тема 16
Тема 16. ЕКОФІЛОСОФІЯ. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Ознайомлення студентів з проблемою нової галузі знань- глобалістики. Розглянути суспільний прогрес і глобальні проблеми людства. Розкрити основні етапи взаємодії людини і природи. Охарактеризувати глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. Показати, що процес глобалізації- це становлення цивілізаційної єдності світу.22 December - 28 December