Структура за темами
ПРО КУРС
Цінність філософії у пробудженні творчого, конструктивного осмислення людиною себе, світу, суспільної практики та витоків суспільного просування в майбутнє, "потрясіння свідомості". Потрясіння - це пролог до пробудження руху, до самостійного духовного життя особи, її самосвідомості.
Головне завдання курсу Філософія є підготовка всебічно освічених фахівців через залучення до кращих досягнень світової та української філософії і на цій основі: пізнання навколишнього світу і самого себе в ньому, формування власної філософської культури, творчого самостійного мислення, професійної та громадської позиції.
ТРИВАЛІСТЬ КУРСУ
3 КРЕДИТИ, 90 ГОДИН, 16 ТИЖНІВ
ОБСЯГ КУРСУ
90 ГОДИН, з них:
32 години лекцій
16 годин практичних занять
42 годин самостійної роботиЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ КУРСУ
ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ (Екзамен)
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
Тема 1. Філософія , коло її проблем та роль у суспільстві
Метою розгляду даної теми є визначення світоглядного характеру філософського знання, його відмінність від міфу, релігії та конкретного наукового знання. Після вивчення цієї теми ви будете знати: Як відбувався історичний процес розвитку усвідомлення людиною сутності світу та її місця у ньому? Які спільні риси та розбіжності історичних типів світогляду: міфу, релігії та філософії? Чим визначаються особливості методології філософського дослідження? Яку роль відіграє філософія у формуванні всебічно розвиненої особистості?
Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
Метою є стислий розгляд історії філософії в країнах Давнього Сходу, народи яких мали своєрідні філософські ідеї і зробили свій внесок у розвиток філософської думки давнього рабовласницького світу і намагалася розв’язати ті питання, якими займалася в подальшому і філософія заходу. Вивчаючи матеріал цієї теми, Ви дізнаєтесь: Коли і чому виникає філософське світорозуміння?Які особливості філософського мислення в країнах давнього Сходу.
Тема 3. Антична філософія
Мета: з’ясувати соціальні, світоглядні, інтелектуальні чинники виникнення філософії у стародавній Греції, розглянути й охарактеризувати перші філософські школи Греції та її перших філософів. Розглянути вчення Сократа , Платона і Аристотеля, особливості і відмінності елінністично-римської філософії та провідних римських філософських шкіл.
Тема 4. Філософія середньовіччя і епохи Відродження
Мета: дослідити середньовічну філософію як синтез двох традицій: християнської ідеології та античної філософії. Теоцентризм середньовічної філософії: людина та природа як боже творіння Схоластику як раціональне обґрунтування теології. Полеміку реалізму та номіналізму. Розглянути вчення Фоми Аквінського – систематизатора середньовічної схоластики.Вивчити основні ідеї філософії Ренесансу, її специфіку та особливості. Особливу увагу звернути на ідею гуманізму, її зміст і місце в європейській культурі. З’ясувати особливості пантеїстичної натурфілософії та її роль у становленні європейської культури. Розглянути вчення Миколи Кузанського про людину, та Н.Коперника і Дж.Бруно про нескінчений Всесвіт. Ознайомитися із соціально-політичними концепціями епохи Відродження.- Ця тема
Тема 5. Основні риси філософії Нового часу та епохи Просвітництва.
Мета: з'ясувати вплив наукової революції XVI-XVII ст. на розвиток філософії. Дослідити протилежні напрямки у філософії Нового часу: емпіризм і раціоналізм, матеріалізм і ідеалізм. Розглянути концепцію нової науки Ф. Бекона, принцип універсального сумніву Р. Декарта, антропологію та філософію руху Б. Спінози, філософські погляди Дж. Локка, Д. Юма, Дж. Берклі та Г.В. Лейбніца. Ознайомитися з філософією Просвітництва і її основними напрямками: деїстичним (Ж.-Л. Монтеск’є, Ф.М. Вольтер, Жан-Жак Руссо) та матеріалістичним (Гольбах, Гельвеций, Дідро).
Тема 6. Сучачна світова філософія
Мета: розглянути основні напрямки, течії та школи ірраціоналістичної філософії. Зокрема антропологічні напрямки у філософії (філософія життя, екзистенціалізм,феноменологія, психоаналіз, тощо ), а також позитивізм та його еволюцію, Ознайомитися із філософією кінця ХХ ст.,розглянути постмодернізм та його прояви. Дослідити: виникнення, розвиток та історичну доля марксизму,формування філософської позиції К.Маркса, матеріалістичне розуміння історії.
Тема 7. Українська філософія
Мета: розглянути філософію стародавніх слов’ян, філософію періоду Відродження, філософсько-гуманістичні ідеї Просвітництва в Україні. Ознайомитись із професійною філософією Києво-Могилянської академії, філософією Г.С.Сковороди. Дослідити українську філософію ХІХ - ХХ ст. та українську філософію сучасності.
Тема 8. Філософський зміст проблеми буття і свідомості
Метою розгляду даної теми є проблема буття та її вирішення. Окремо увага приділяється вивченню окремої форми буття -буття ідеального, буття свідомості. Відносини природного та штучного світів. Форми буття світу. Практичний спосіб людського буття. Філософське розуміння свідомості. Свідомість як філософська категорія. Проблеми виникнення свідомості. Основні властивості, функції та структура свідомості. Особливості політичної,правової, моральної, етичної, естетичної та інших форм суспільної свідомості. Людське усвідомлення об`єктивної та суб`єктивної реальності. Роль духовності у подаланні викликів сучасного глобального світу.
Тема 9. Проблема пізнання. Наукове пізнання.
Метою теми є філософський аналіз проблеми пізнання. Гносеологія як теорія пізнання у структурі філософського знання. Сутність пізнання у філософській традиції. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Проблема істини. Чуттєве та раціональне у пізнанні. Особливості наукового пізнання. Рівні , форми і методи наукового пізнання. Епістемологія як теорія наукового пізнання. Наука і суспільство. Мета та цінність наукової діяльності. Специфіка пізнавальної діяльності у технічних науках.
Тема 10. Проблема людини.
Метою вивчення теми є проблема буття людини, як особлива форма буття. Феномен людини в історії фіософії. Унікальість людини, як біологічної істоти та її соціальна сутність і призначення. Співвідношення природного і соціального в людині. Біологія і культура в генезисі людини. Духовність і проблеми сенсу життя. Людина як моральна істота. Проблема життя та смерті. Людина і Всесвіт.
Тема 11. Суспільство як об'єкт пізнання
Метою вивчення теми є супільство та його проблеми через призму філософського аналізу. Соціальна філософія в структурі філософського знання. Особливості взаємодії суспільства і природи. Вчення В.Вернадського та Т. де Шардена про ноосферу. Взаємодія суспільства і природи. Екофілософія- філософія майбутнього. Сутність духовного життя суспільства та його складові.
Тема 12. Глобальні проблеми суспільства та ідея сталого розвитку
Метою теми є визначення і класифікація глобальних проблем. Основні шляхи іх розв'язання. Сучасна НТР та іі наслідки. Філософія як терапія сучасного світу. Ідея сталого розвитку - запорука виживання людства.
Тема 13. Суспільство як соціальна реальність. Духовне життя суспільства.
Мета: з'ясувати сутнсть поняття соціальної реальності як сукупності умов суспільного життя, які виступають перед членами супільства як ідіндивідуальні. Визначити головне завдання суспільства у сфері духовного життя.
Тема 14. Наука і техніка в інформаційному суспільстві
Мета: розглянути роль науки і техніки в житті людини і суспільства, їх інституцізацію в сучасному суспільстві та вплив на трансформації, яких зазнає людина і суспільства.
Тема 15. Філософія науки
Мета: з'ясувати, що є наукою, чим наукове знання відрізняється від інших видів знань, місце і роль науки в систмі культури людства; дати відповідь на питання взаємовідношення цінностей науки і загальнолюдських цінностей, етики науки, перспектив розвитку науки тощо.
Тема 16. Філософія техніки
Мета : зясувати філософські аспекти особливостей техніки та технології, взаємозв’язки науки та техніки; еволюцію понять техніко-технологічного знання, особливості технічної творчості.. Здійснити етико-методологічний аналіз ставлення людини до природного та соціального світу, до необхідності його глобального перетворення.