ст.викл. Прокопенко М.В.

Навчальна дисципліна «Макро - та мікроекономіка» належить до циклу дисциплін  професійної підготовки здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальностей 073 «Менеджмент».

Макро - та мікроекономіка - це дисципліна, яка вивчає економічну поведінку компаній, домогосподарств та приватних осіб та їх взаємодію з ринками. Проаналізуйте, як вони приймають рішення розподіляти свої обмежені ресурси на різні можливості.

Мікроекономічна теорія поділяється на кілька галузей і типів тем: споживання, виробництво, ринки, загальна рівновага та економіка добробуту.

• Завдання першого - споживання - передбачити вибір споживача з урахуванням асортименту товарів та послуг, які пропонуються та серед яких вони можуть вибрати.
• Зі свого боку, виробнича секція ставить перед собою мету проаналізувати поведінку компанії. Починається з розгляду технічного аспекту виробництва, щоб пізніше вивчити його економічний аспект і, таким чином, визначити функції та статус компанії з метою максимізації прибутку.
• У підрозділі, присвяченому ринкам, робиться посилання на кількість та якість продукції, послуг та товарів загалом, які можна придбати як окремо, так і разом, за цінами, які різняться на ринку в будь-який момент часу.
• Паралельно теорія загальної рівноваги намагається дати глобальне пояснення поведінки виробництва, споживання та формування цін в економіці з одним або кількома ринками. Тим часом економіка добробуту стурбована питаннями, пов'язаними з економічною ефективністю та соціальним добробутом, такими як загальна конкурентна рівновага, суспільні блага, зовнішні ефекти, теорія соціального вибору тощо.
• Одним з найважливіших доповнень до вивчення мікроекономіки є так звана теорія ігор, динаміка, яка аналізує поведінку різних агентів, коли рішення, прийняті кожним із них, впливають на ступінь досягнення кожним бажаних цілей. Його використовують, наприклад, для заглиблення у випадки олігополії та недосконалої конкуренції.

Підсумовуючи, мікроекономіка пропонує базовий аналіз та структуру даних, спрямовану на тих спеціалістів з управління, яким потрібна система щоденного прийняття рішень або застосування стратегій у сфері продажів, дизайну та маркетингової орієнтації., або у відносинах із замовниками та постачальниками, серед багатьох інших положень.

Навчальна дисципліна «Економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика)» належить до циклу дисциплін  професійної підготовки здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальностей 051 «Економіка», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 071 «Облік і оподаткування».

 Економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика)  — це самостійна наукова дисципліна, яка об'єднує сукупність теоретичних результатів, засобів, прийомів, методів і моделей, призначених для того, щоб на базі економічної теорії, економічної статистики та математико-статистичного інструментарію надавати конкретних кількісних значень загальним (якісним) закономірностям, обґрунтованим економічною теорією.

Стосовно даного визначення слід мати на увазі, що завдання економічної теорії в межах ЕММіМ (економетрики)  полягають не лише в тому, щоб виявляти закони та зв'язки, які об'єктивно існують в економіці, а й описувати їх математичними методами. Економічна статистика акумулює всю інформацію про економічні процеси, що відбуваються в реальній економіці, та уособлює той практичний досвід, який має підтвердити чи спростувати відповідні економічні теорії.

Під математико-статистичним інструментарієм розуміють не всю математичну статистику, а лише окремі її розділи: лінійні моделі регресійного аналізу, аналіз часових рядів, побудову та аналіз систем одночасних рівнянь, перевірку статистичних гіпотез.

Математична економіка — це математично сформульована економічна теорія, що вивчає зв'язки між економічними змінними на загальному (некількісному) рівні. Вона стає економетрією, коли символічно подані в рівняннях коефіцієнти замінюють конкретними числовими оцінками, отриманими на базі відповідних статистичних даних (даних описової статистики) методами математичної статистики.

Підсумовуючи, економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика) - це прикладна економіко-математична дисципліна,яка вивчає методи кількісного вимірювання взаємозв'язків між економічними показниками та напрямки їх застосування в економічних дослідженнях і практичній економічній діяльності.

Навчальна дисципліна «Економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика)» належить до циклу дисциплін  професійної підготовки здобувачів освітнього рівня бакалавр спеціальностей 051 «Економіка».

 Економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика)  — це самостійна наукова дисципліна, яка об'єднує сукупність теоретичних результатів, засобів, прийомів, методів і моделей, призначених для того, щоб на базі економічної теорії, економічної статистики та математико-статистичного інструментарію надавати конкретних кількісних значень загальним (якісним) закономірностям, обґрунтованим економічною теорією.

Стосовно даного визначення слід мати на увазі, що завдання економічної теорії в межах ЕММіМ (економетрики)  полягають не лише в тому, щоб виявляти закони та зв'язки, які об'єктивно існують в економіці, а й описувати їх математичними методами. Економічна статистика акумулює всю інформацію про економічні процеси, що відбуваються в реальній економіці, та уособлює той практичний досвід, який має підтвердити чи спростувати відповідні економічні теорії.

Під математико-статистичним інструментарієм розуміють не всю математичну статистику, а лише окремі її розділи: лінійні моделі регресійного аналізу, аналіз часових рядів, побудову та аналіз систем одночасних рівнянь, перевірку статистичних гіпотез.

Математична економіка — це математично сформульована економічна теорія, що вивчає зв'язки між економічними змінними на загальному (некількісному) рівні. Вона стає економетрією, коли символічно подані в рівняннях коефіцієнти замінюють конкретними числовими оцінками, отриманими на базі відповідних статистичних даних (даних описової статистики) методами математичної статистики.

Підсумовуючи, економіко-математичні методи і моделі (оптимізаційні методи та моделі, економетрика) - це прикладна економіко-математична дисципліна,яка вивчає методи кількісного вимірювання взаємозв'язків між економічними показниками та напрямки їх застосування в економічних дослідженнях і практичній економічній діяльності.

Навчальна дисципліна «Ціноутворення та техніко-економічне обгрунтування геодезичних та будівельних робіт» належить до циклу дисциплін професійної підготовки здобувачів освітнього рівня магістр спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій».

 "Ціноутворення та техніко-економічне обгрунтування геодезичних та будівельних робіт " – навчальна дисципліна, що вивчає інструментарій засобів ціноутворення та економічного обґрунтування геодезичних та будівельних робіт з урахуванням мінливості зовнішнього середовища та рівня ризику.

 Ціна в будівництві та геодезії є грошовий вираз вартості одиниці будівельної продукції чи геодезичної послуги та визначається кількістю суспільно необхідної праці, що витрачається на її створення.

 Механізм ціноутворення в будівництві та геодезії має специфічні особливості. Насамперед це пов'язано з індивідуальним характером геодезичних послуг та споруджуваних будинків і споруд, особливо виявляється в гідротехнічному будівництві. Істотною залежністю вартості від конкретних, часто неповторюваних умов будівництва чи геодезичних досліджень.

Подібні обставини не дозволяють встановити єдині відпускні ціни на продукцію будівництва та послуги геодезії, як це робиться в інших галузях народного господарства. Тому ціна на будівельну продукцію та геодезичні послуги в переважній більшості випадків визначається в індивідуальному порядку на основі кошторисної документації відповідно до обсягів робіт, методами технології виробництва робіт і ЕР на окремі види робіт. Для оцінки вартості будівельної продукції та геодезичної послугирозроблена спеціальна система ціноутворення – це кошторисна вартість.

Кошторисна вартість є основою для визначення розміру капітальних вкладень, фінансування будівництва (геодезії), формування договірних цін на будівельну продукцію та геодезичні послуги, розрахунків за виконані підрядні СМР, оплати витрат з придбання обладнання і доставці його на будови, а також відшкодування інших витрат за рахунок коштів, передбачених зведеним кошторисним розрахунком .

На основі кошторисної документації здійснюються облік і звітність, господарський розрахунок і оцінка діяльності будівельно-монтажних організацій і замовників геодезичних послуг.

Все вищевказане лягло в основу дисципліни «Ціноутворення та техніко-економічне обгрунтування геодезичних та будівельних робіт». Ії місце у навчальному процесі визначається необхідністю опанування теоретичними та методологічними основами специфічного будівельного та геодезичного ціноутворення, набуттям практичних навичок визначення ціни та техніко – економічного обґрунтування господарського рішення.